Родини й волонтерство

Для багатьох із нас волонтерство давно перестало бути просто справою чи обов’язком — воно стало покликанням. За роки невтомної праці навколо цієї діяльності сформувалися справжні родини, побудовані на довірі, підтримці та любові.

Наша Олена Самойленко багато років допомагала молодому пораненому бійцю Андрію з Луганщини. А з початком повномасштабного вторгнення вона відкрила двері свого дому для Андрія, його молодої дружини та їхнього триденного сина. У своїй орендованій квартирі в Гамбурзі Олена прихистила молоду родину, і протягом двох років вони жили під одним дахом, доки не змогли знайти власне прийнятне житло.

За цей час Олена та її чоловік стали для маленького хлопчика справжніми дідусем і бабусею, а для його батьків — надійною опорою в найскладніший період життя.

І це далеко не єдина така історія. У нашій спільноті є чимало подібних прикладів, які свідчать про безмежну відданість волонтерів, їхню готовність підтримувати інших і щиру любов до українських героїв. Саме завдяки таким людям народжується особлива сила єдності, що допомагає долати будь-які випробування.